От вчора надумала собі створити колекцію текстильних ляльок, тож ходжу собі, а в голові тільки одне.... пошук форм та кольору.

Та все-таки звідки береться натхнення? Думаю, що у всіх майстрів по-різному.

Мене може надихнути будь-що, тільки за умови, що це щось  прекрасне...Прекрасне породжує прекрасне!

 

 

Наприклад, спілкування з моїми ляльковими подругами, але не іграшковими ні, то я так називаю, Лесю, Нону та Світлану, які теж полюбляють щось виліпити та щось пошити, або вишити. Інколи ми собі влаштовуємо лялькові чаювання, ні не  з маленьких чашечок, просто зустрічаємось за чашечкою кави чи чаю, ділимось ідеями, обмінюємось матеріалами, показуємо свої роботи одне одному. А коли розходимось - кожен собі думає, що треба вже щось новеньке виліпити...щоб від шанованого товариства не відставати.

Під час подорожей надихають відвідини до музеїв, наприклад, Угорщина дуже щиро ділилась ідеями. Гарне угорське вбраня підказало дуже багато ідей для декорування лялькового одягу.

 

 А ще маю дуже гарні враження після відвідин Москви.

Пощастило потрапити до творчої майстерні "Данило Майстер", де мені дали заготовку димківської іграшки, набір фарб, пояснили, що маю робити.

Тож за 40 хвилин я розмалювала коника, навчилась малювати тонкі візерунки, які тепер використовую при оздоблення лялькового одягу

 

Там же познайомилась з історією традиційної клаптикової ляльки.

 Отже, творчі пошуки можуть початися або закінчитися з будь-якої деталі оточуючого теба світу. Лише потрібно бути трішки уважнішим до нього.